Що викликає менінгококову інфекцію?
Менінгококовою інфекцією називають захворювання, які викликає бактерія Neisseria meningitidis. Менінгокки поділяють на серогрупи на основі структури полісахаридної капсули збудника. Майже всі зареєстровані випадки інвазивного захворювання у всьому світі викликаються однією з шести серогруп: A, B, C, W, X і Y. В різних географічних регіонах з більшою частотою переважають різні серогрупи менінгокока. Серогрупи менінгококу, які найчастіше викликають захворювання в одному географічному регіоні будуть відрізнятися від переважаючих в іншому регіоні менінгокків. Серогрупи менінгококу B і C є найпоширенішими причинами інвазивних менінгококових захворювань (ІМЗ) в Європі, але за останні кілька років спостерігається збільшення ролі серогрупи W. Так, в 2018 році, у дітей до 1 року 70% захворювань викликав менінгокок серогрупи В, наступними були С та W серогрупи.1 В Україні менінгокок серогрупи В відповідає в середньому за 65-70% випадків, наступним за частотою також є серогрупа С, яка відповідає за близько 6-10% випадків захворювань.
У дев’яти країнах Південно-Східної Європи середній показник рівня захворюваності в допандемічний період (2010–2019 рр.) різнився від 0,13 на 100 000 населення на рік у Сербії до 0,82 на рік 100 000 населення на рік у Хорватії, в Україні цей показник становив 0,69 на 100 000 населення на рік.
В Європі захворюваність ІМЗ є найвищою в молодшій віковій групі – у дітей до 1 року життя і дітей від 1 до 4 років, другий пік захворюваності припадає на підлітків та молодих людей у віці 15-24 роки. В Україні схожий з Європейськими країнами віковий розподіл випадків ІМЗ - основний тягар захворюваності припадає на дітей до 1 року життя та дітей 1-4 років. 1,2,3,4
Фактори ризику інвазивного менінгококового захворювання
ASSET-1920800
До факторів, що підвищують ризик виникнення інвазивних захворювань відносяться – ВІЛ-інфекція, деякі вроджені розлади імунної системи, порушення функціонування або відсутність селезінки, паління, скупченість при проживання, наприклад у гуртожитках, наявність гострого вірусного респіраторного захворювання та зараження менінгококом під час спалаху або подорожі в регіон з високим рівнем захворювання.5
Які захворювання викликають менінгококи?
Бактерія Neisseria meningitidis часто виявляється в носоглотці, не викликаючи захворювання, така ситуація описується як безсимптомне носійство. Менінгококи передаються від людини до людини повітряно-краплинним шляхом з краплями при чханні, кашлі, розмові від хворих або безсимптомних носіїв. Бактерії можуть проникати у клітини слизової оболонки та потрапляти в кров викликаючи менінгококову інфекцію, яка є гострою важкою бактеріальною інфекцією. Інвазивна менінгококова інфекція (ІМЗ) є основною причиною менінгіту та септицемії. Менінгіт та септицемія є основними клінічними проявами інвазивної менінгококової інфекції (ІМІ) хоча можуть зустрічатися більш рідкі прояви інфекції – пневмонія або запалення суглобів (артрит).1
Клінічні прояви і наслідки інвазивної менінгококової інфекції
PM-UA-MNU-BNNR-240001
Типовий інкубаційний період менінгококової інфекції – термін від зараження до появи перших клінічних симптомів складає 3-4 дня, також цей термін може займати від 1 до 10 днів.
Менінгіт (запалення мозкових оболонок) часто проявляється трьома основними симптомами - раптова лихоманка, головний біль і скутість шиї, та супроводжується іншими симптомами, такими як зміна психічного стану, нудота, блювання та світлобоязнь (чутливість очей до світла).
Менінгококовий сепсис (менінгококцемія або інфекція в кровоносному руслі) характеризується різким настанням лихоманки; ознобу, холодними руками і стопами, блювотою, діареєю та характерним зіркоподобним геморагічним висипом, що часто супроводжується різким зниженням кров’яного тиску (септичним шоком) та поліорганною недостатністю.
Геморагічний висип різної величини, від яскраво-червоного до темно-червоного або фіолетового відтінку, мають неправильні обриси зірчастого характеру, злегка виступає над шкірою і яка не зникає і не змінює колір після натискання стаканом. Всі елементи висипу відрізняються за формою, коліром та розміром.
Коли менінгокок проникає скрізь слизовий бар’єр і розмножується всередині кровоносного русла, інвазивне менігококове захворювання прогресує швидко, іноді хвороба має блискавичний перебіг з розвитком тяжких життезагрожуючих ускладнень протягом кількох годин.
Рівень смертності від інвазивних менінгококових захворювань досягає 8–15% навіть при своєчасному призначенні антибіотиків. Менінгококовий сепсис має смертність до 40%. До 20% пацієнтів, хто вижив мають такі наслідки, як неврологічні порушення, втрата або порушення слуху та втрата кінцівок.2,4,5
Діагностика та лікування інвазивної менінгококової інфекції
ASSET-2332397
Діагноз менінгококової інфекції грунтується на клінічних симптомах та епідеміологічних ознаках, як, наприклад, групові випадки захворювання. Важливе значення має виявлення збудника Neisseria meningitidis за допомогою посіву на спеціальне середовище змивів з носоглотки, мокротиння, крові, або виявлення часток збудника (ДНК) на основі полімеразної ланцюгової реакції у зазвичай стерильній рідині організму, такій як кров та спинномозкова рідина.
Швидке розпізнавання захворювання та лікування в умовах стаціонару з призначенням антибіотиків є життєво важливим для покращення прогнозу ІМЗ. 1,5
Попередження менінгококової інфекції
Основними профілактичними заходами є раннє виявлення та ізоляція хворих, лікування виявлених безсимптомних носіїв менінгококу, популяризація правил особистої гігієни, санітарно-просвітня робота.
Вакцинація виявилася ефективною у попередженні ІМЗ, як в умовах боротьби зі спалахами захворювання, і коли включена до національної програми імунізації - Календаря щеплень.
В світі і в Україні зареєстровані і використовуються вакцини проти менінгококу типів A, C, W, Y та типу В. Ці вакцини відносяться до рекомендованих і після призначення лікаря щеплення проводиться за власні кошти пацієнтів. Лікар призначає схему щеплення проти менінгококових захворювань в залежності від віку пацієнта та згідно інструкції для використання вакцини.