У всі часи знаходилися противники вакцинації, які заперечували користь і необхідність захисту за допомогою вакцин. Спочатку суть заперечення стосувалася протиріч на релігійному ґрунті, пізніше - зводилася до того, що вакцинація небезпечна.
В результаті успішної масової вакцинації ризик виникнення цілого ряду хвороб значно знизився, і багато хто з нас вже не пам'ятає страшних наслідків інфекційних захворювань. Незважаючи на факти, які доводять ефективність вакцинації як методу профілактики інфекційних захворювань, вони супроводжуються безліччю міфів.
Розглянемо міфи і факти про вакцинацію для того, щоб розібратися де правда, а де ж вигадка.
Правда: Як і всі інші медичні препарати, вакцини можуть викликати деякі реакції. Як правило, вони незначні і їх поява пов'язана з нормальною відповіддю організму на препарат: біль, припухлість або почервоніння в місці ін'єкції або підвищення температури. Ризик тяжких ускладнень після захворювання набагато вище, ніж ризик серйозних побічних реакцій після щеплення. Для порівняння: невакциновані люди в 90% випадків заражаються при контакті з хворим на кір, 5% з тих, хто захворів, отримують порушення здоров'я на все життя, а ймовірність серйозних алергічних реакцій при вакцинації становить 1 на 1 000 000 введених доз.1
Порівняйте відносний ризик розвитку ускладнень захворювання та після вакцинації2
Адаптовано з Мац А.Н. Журнал Педіатрична фармакологія 2009, 6 (6): с.12-35
Правда: Завдяки плановій імунізації населення вдалося значно знизити кількість випадків зараження багатьма інфекційними захворювання. Однак, давно забуті інфекції такі як правець, кашлюк, кір і краснуха все ще становлять загрозу. З 2017 року в Україні триває спалах кору, з 2015 року - спалах кашлюку, в 2015 році також був спалах поліомієліту.1
Розглянемо досвід виходу з обігу АКДП-вакцини* в Японії (1975-1980 р.)3
Адаптовано з Gargarosa Є et al. Lancet, 1998:351:356-61
* АКДП-цільноклітинна вакцина проти кашлюку, дифтерії та правця
** АаКДП-вакцина проти кашлюку, дифтерії та правця з ацелюлярним кашлюковим компонентом
Історичний факт: в 1975 році Міністерство охорони здоров'я Японії зупинило застосування цільноклітинної вакцини проти кашлюку через високий рівень побічних реакцій. До цього в Японії реєструвалося близько 400 випадків захворювання на кашлюк в рік без смертельних результатів. Уже через 3 роки захворюваність на кашлюк зросла до 13 000, а кількість смертей – до 41! Міністерство охорони здоров'я Японії усвідомило, наскільки дорого довелося заплатити за допущену помилку, і незабаром знову затвердило обов'язкову вакцинацію проти кашлюку, однак уже ацелюлярною вакциною.
Аналогічні приклади були в історії Великобританії в 1978 р, Швеції в 1985 р, СРСР 1989 р.3
Правда: Вакцини забезпечують ефективний захист від інфекційного захворювання. Щеплена дитина або дорослий з ймовірністю від 90% до 100% не захворіє тим інфекційним захворюванням, проти якого вакцинована.
Навіть якщо провакцинована людина захворіє, то процес буде проходити значно легше, з малою вірогідністю появи ускладнень, отримання інвалідності або смерті.6
Завдяки вакцинації в світі щорічно запобігається, як мінімум, 3 мільйонами дитячих смертей, 750 тисяч малюків уникають інвалідизації.7
Правда: Природне інфікування певними вірусами може послабити імунну систему. Однак вакцини діють інакше. Віруси в складі вакцини настільки ослаблені, що не можуть вплинути на імунітет. Перевантажити імунну систему вакцинація також не здатна. При інфекційному захворюванні навантаження на імунітет в кілька разів вище, ніж при вакцинації.1
Виходячи з кількості клітин, що відповідають за формування захисту (антитіл) в крові, людина теоретично може реагувати приблизно на 10 000 вакцин за один раз. Навіть якщо одночасно ввести 14 вакцин, задіюється трохи більше 0,1% потенціалу імунної системи. Імунна система ніколи не може бути по-справжньому перевантажена, тому що клітини в системі постійно поповнюються. Насправді, діти піддаються впливу незліченною кількістю бактерій і вірусів щодня і в порівнянні з ними імунізація має незначний вплив.4
Правда: Це правда, що деякі вакцини містять слідові кількості формальдегіду, ртуті та алюмінію. Але, хоча назви можуть бути страшними, ці речовини насправді роблять вакцини більш безпечними. Вони забезпечують те, що вакцина є стерильною та здатною ефективно виконувати свою роботу. Додаткові речовини є токсичними лише тільки в кількості, що набагато перевищує дозу, необхідну для вакцин. Один з консервантів на основі ртуті, зокрема, тіомерсал часто викликає занепокоєння у батьків. Однак, компонент був виключений з усіх однодозових педіатричних вакцин в 1999 році, так що будь-які побоювання з приводу нього сьогодні є необґрунтованими.5
Правда: Інформація про те, що вакцинація призводить до аутизму, не відповідає дійсності. Так в 1998 році у відомому британському медичному журналі була опублікована стаття про зв'язок між вакциною проти кору, краснухи, паротиту та аутизмом. Але пізніше з'ясувалося, що автор статті - лікар Ендрю Вейкфілд - сфабрикував усі факти. Його визнали винним у порушенні професійної етики, а потім виключили з медичного реєстру Великобританії (анулювали ліцензію лікаря). Дослідження, проведені після цієї публікації Центром контролю та профілактики захворювань в США, медичним інститутом Національної академії наук Великобританії і британською Національною службою охорони здоров'я, спростували будь-який зв'язок між вакциною і виникненням аутизму.1
Сьогодні справжні причини аутизму залишаються невідомими, однак в декількох проведених дослідженнях симптоми аутизму були виявлені у дітей задовго до того, як вони отримали вакцину. Сучасні дослідження підтверджують, що аутизм розвивається внутрішньоутробно, задовго до того, як дитина народилася або отримала щеплення.4
Правда: Оскільки під час спалахів небезпечних для життя хвороб значно посилюється ризик зараження, то необхідно отримати захист від інфекції. Вакцинуватися під час спалаху не просто можна, а потрібно! Це єдиний надійний спосіб отримати захист від інфекційного захворювання. Більш того, у випадку з кором саме вакцинація є способом екстреного реагування на контакт нещепленої дитини з хворим. Такій дитині вводиться одна доза вакцини в перші 3 доби після контакту. Якщо дитина вже має одне щеплення і контактувала з хворими на кір, то незалежно від віку, але не раніше, ніж через місяць від попередньої дози КПК, потрібно ввести другу дозу вакцини.1
Правда: Парадоксально, проте деякі батьки пропускають вакцинацію через її високу ефективність проти захворювань, які у минулому вбивали тисячі дітей щороку.
Проте, експерти вказують на нещодавні спалахи кору та епідемічного паротиту, щоб проілюструвати концепцію «колективного імунітету». Колективний імунітет означає наявність досить високого відсотка людей в популяції, які захищені від захворювання вакцинацією. Отже, хвороба дуже повільно поширюється серед населення.
Недавні спалахи показують, що коли кількість вакцинованого населення опускається нижче тієї кількості, яка необхідна для запобігання поширенню хвороби, захворювання, яке було майже викорінено, може знову з'явитися і загрожувати багатьом життям.
«Не отримати щеплення - все одно, що не зупинитися на перехресті з чотирма шляхами», - каже Бойєр. «Якщо три людини зупиняються, а один - ні, ризик нещасного випадку відносно невеликий. Якщо дві або три людини не зупиняються, ризик є набагато вищим для кожного на перехресті».5