Які види вакцин існують?
Існують різні типи вакцин, які відрізняються за способом виробництва активного компонента-антигену, на який виробляється імунітет. Від способу виробництва вакцин залежить спосіб введення, метод призначення та вимоги до зберігання. Сьогодні розрізняють 4 основні різновиди вакцин:
- Живі ослаблені;
- Інактивовані (з "убитим" збудником);
- Субодиничні (з очищеним антигеном);
- Вакцини з анатоксином (інактивованим токсином).1
Як виробляють різні види вакцин?
Живі ослаблені (атенуйовані) вакцини — виробляють з ослаблених збудників захворювань.1
Приклад живих ослаблених вакцин проти захворювань:
- Туберкульозу;
- Кору;
- Поліомієліту;
- Ротавірусної інфекції;
- Жовтої лихоманки.1
Позитивні і негативні риси живих ослаблених вакцин1
* ОПВ - оральна поліомієлітна вакцина
* БЦЖ - вакцина проти туберкульозу
Інактивовані (з "убитих" збудників) вакцини — виробляють, вбиваючи культуру збудника хвороби. При цьому такий мікроорганізм не здатний розмножуватися, але спричиняє вироблення імунітету проти захворювання.1
Приклад інактивованих (з "убитих" збудників) вакцин
- Цільноклітинна кашлюкова вакцина;
- Інактивована поліомієлітна вакцина.1
Позитивні й негативні особливості інактивованих (з "убитих" збудників) вакцин1
Субодиничні вакцини — так само, як і інактивовані, не містять живого збудника. До складу таких вакцин входять лише окремі компоненти збудника, на які виробляється імунітет.
Субодиничні вакцини так само діляться на:
- Субодиничні вакцини з білковим носієм (грип, безклітинна вакцина проти кашлюку, гепатит В);
- Полісахаридні (проти пневмококової та менінгококової інфекції);
- Кон'юговані (проти гемофільної, пневмококової та менінгококової інфекції для дітей).1
Схема виробництва рекомбінантної вакцини проти гепатиту В
Позитивні й негативні особливості субодиничних вакцин1
Вакцини на основі анатоксину — містять знешкоджений токсин бактерії або ж так званий анатоксин. При деяких захворюваннях, наприклад, дифтерії та правці, токсин, потрапляючи в кровоносне русло, спричиняє розвиток симптомів хвороби. Для створення вакцини до знешкодженого токсину додають підсилювачі (ад'юванти), такі як, солі алюмінію і кальцію.1
Приклади вакцин на основі анатоксинів:
- Проти дифтерії;
- Проти правця.1
Позитивні й негативні особливості вакцин на основі анатоксинів1
Як вводяться різні види вакцин?
Залежно від виду, вакцини можуть бути введені в організм людини різними способами.
Пероральний (через рот) — цей метод введення досить простий, оскільки не потрібно використання голок і шприца. Наприклад, вакцина оральна поліомієлітна (ОПВ), вакцина проти ротавірусної інфекції.
Внутрішньошкірна ін'єкція - при такому способі введення вакцина вводиться у верхній шар шкіри.
Наприклад, вакцина БЦЖ.
Підшкірна ін'єкція - при такому способі введення вакцина вводиться між шкірою і м'язом.
Наприклад, вакцина проти кору, краснухи та паротиту (КПК).
Внутрішньом'язова ін'єкція - при такому способі введення вакцина вводиться глибоко в м'яз.
Наприклад, вакцина проти кашлюку, дифтерії та правця (АКДП), вакцина проти пневмококової інфекції.1
Які ще компоненти входять до складу вакцин?
Знання про склад вакцин може допомогти в розумінні можливих причин виникнення поствакцинальних реакцій, а також у виборі вакцини при наявності в людини алергії або при непереносимості окремих компонентів вакцин. Окрім чужорідних речовин (антигенів) збудників хвороб у складі вакцин можуть бути:
- Стабілізатори;
- Консерванти;
- Антибіотики;
- Речовини для посилення відповіді імунної системи (ад'юванти).
Стабілізатори необхідні, щоб допомогти вакцині підтримувати свою ефективність при зберіганні. Стабільність вакцин дуже важлива, оскільки через порушення умов транспортування і зберігання вакцини може знизитися її здатність викликати ефективний захист проти інфекції.
Як стабілізатори в вакцинах можуть використовуватися:
- Хлорид магнію (MgCl2) - оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ);
- Магнію сульфат (MgSO4) - вакцина проти кору;
- Лактоза-сорбітол;
- Сорбітол-желатин.
Консерванти додаються в вакцини, які фасуються у флакони, розраховані на використання для кількох людей одночасно (багатодозові), для попередження росту бактерій і грибів.
До консервантів, які найчастіше використовуються в складі вакцин, відносяться:
- Тіомерсал;
- Формальдегід;
- Фенол;
- Феноксіетанол.1
Тіомерсал (ртутьвмісний спирт)
- З 1930 року використовується як консервант у багатодозових флаконах вакцин, які використовуються в Національних програмах вакцинації (наприклад, АКДП, вакцина проти гемофільної інфекції, гепатиту В).
- З вакцинами в організм людини потрапляє менше 0,1 % ртуті від усієї кількості, яку ми отримуємо з інших джерел.
- Побоювання щодо безпеки цього консерванту призвели до проведення численних досліджень; протягом 10 років експертами ВООЗ проводилися дослідження з безпеки з тіомерсалом, у результаті яких була доведена відсутність будь-якого токсичного впливу на організм людини.
Формальдегід
- Використовується при виробництві убитих (інактивованих) вакцин (наприклад, ін'єкційна поліомієлітна вакцина) і для отримання анатоксинів — знешкодженого токсину бактерій (наприклад, АДП).
- На стадії очищення вакцини майже весь формальдегід видаляється.
- Кількість формальдегіду у вакцинах у сотні разів нижча, ніж кількість, яка може завдавати шкоди людині (наприклад, п'ятикомпонентна вакцина проти кашлюку, дифтерії, правця, поліомієліту та гемофільної інфекції містить менше 0,02 % формальдегіду на одну дозу або менше 200 частин на мільйон).1
Крім перерахованих вище консервантів, дозволені для використання два інших консерванти для вакцин: 2-феноксіетанол (використовується для інактивованої поліовакцини) і фенол (використовується для вакцини проти черевного тифу).
Антибіотики
- Використовуються при виробництві деяких вакцин для попередження бактеріального зараження середовища, де вирощуються збудники хвороби.
- Зазвичай у вакцинах присутні лише залишкові сліди антибіотиків. Наприклад, вакцина проти кору, краснухи та паротиту (КПК) містить менше 25 мікрограм неоміцину на одну дозу.
- Пацієнти з алергією на неоміцин мають перебувати під наглядом після вакцинації; це дасть можливість негайно почати лікування будь-яких алергічних реакцій.
Ад'юванти
- Ад'юванти використовуються протягом декількох десятиліть для посилення імунної відповіді на введення вакцини. Найчастіше ад'юванти входять до складу убитих (інактивованих) і субодиничних вакцин (наприклад, вакцина проти грипу, вакцина проти вірусу папіломи людини).
- Найбільш давно і часто використовуваним ад'ювантом є сіль алюмінію - алюміній гідрохлорид (Al(OH)3). Він уповільнює вихід антигену на місці ін'єкції і продовжує час контакту вакцини з імунною системою.
- З метою забезпечення безпеки вакцинації, дуже важливо, щоб вакцини з солями алюмінію вводилися внутрішньом'язово, а не підшкірно. Підшкірне введення може призвести до розвитку абсцесу.
- На сьогоднішній день існує декілька сотень різних типів ад'ювантів, які використовуються при виробництві вакцин.1